Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Юля.

Лежу у ванні, у напівдрімоті. Вода огортає теплом, і я вже майже відключаюся, нарешті відігріваючись після дощу.

І раптом — спалах екрана телефону. Я кліпаю, не відразу розумію, куди подівся звук. А потім доходить.

— Богдан, блін! — шиплю.

Це ж він, напевно, вимкнув звук, коли віддавав телефон після розмови з Русею!

Тягнуся, беру телефон. На екрані — Катюша.

Натискаю «прийняти» — і навіть рота відкрити не встигаю:

— Ти охреніла, подруго?! — верещить вона так, що в мене мало вухо не відвалюється.

— Чого? — тупо питаю.

— Яке ще «чого», Юлько?! Я тебе мало з поліцією не почала шукати! Я тобі мільйон разів дзвонила! — тараторить, не переводячи подиху. — Добре, що Кирюша подзвонив і сказав, що ти з Богданом додому поїхала. Це правда?! Ти чого не відповідала?!

Я морщуся, прикриваю вухо.

— Катю, обережніше, я ж оглухну!

— Не ухиляйся! — кричить вона. — Ти що, справді була з ним увесь цей час?! А мені сказати? Щоб я не гризла нігті від страху?!

— Вибач, — одразу бурмочу, знаючи її звичку гризти нігті.

Опускаю голову на край ванни й додаю крізь зуби:

— Цей бовдур потягнув мене, як печерна людина.

— Це як? — дивується вона. — Мовчки, чи що?

Я хмикаю.

— Та якраз мовчати він не вміє. Це — закинув на плече й поніс, ігноруючи мої крики.

Пауза. Катя фиркає так, що чути навіть через динамік:

— Ну, Юль, вітаю тебе. У тебе не хлопець, а навантажувач.

Я навіть підводжуся від почутого.

— Він мені не хлопець!

Катя сміється нахабно й голосно:

— Ага, ага. Значить, «не твій хлопець» наставив тобі засосів на шиї, знайшов тебе в іншому місті, закинув на плече й забрав із собою. Я нічого не пропустила?

Я мало не захлинаюся повітрям.

— Катю! — гарчу, обличчя палає. — Ти взагалі нормальна?!

— Абсолютно, — хмикає вона. — От тільки ти не нормальна, якщо після всього називаєш його «не мій хлопець».

Я прикриваю обличчя долонею.

— Катю, ну це ж Богдан! — із жаром і обуренням кажу.

Вона мовчить трохи, а потім голос стає м’якшим:

— І що це означає?

— Це означає, що він у будь-якому разі зробить мені боляче, — одразу випалюю. — Він не може бути моїм хлопцем.

Катя важко зітхає.

— Юльчику, я пам’ятаю, як у вас було, але ж не просто так він до тебе так причепився. Не ти за ним бігаєш, а він за тобою. Значить, ти для нього важлива!?

Я голосно видихаю.

— Або хоче вкласти мене на спину, а потім зникнути. Я йому не вірю! Він у прямому сенсі тисне на мене.

Катя фиркає в трубку:

— Тисне? Та він тебе на руках носить, Юль. Проходу не дає й усіх відганяє від тебе. До речі, а що там Руся?

Я ще раз видихаю.

— Богдан пообіцяв при зустрічі перерахувати йому зуби.

На тому кінці тиша. Потім Катя пирскає так голосно, що я ледь телефон у воду не впускаю.

— Юлько! Ти розумієш, що ти безцінний скарб? Тебе між двома чоловіками ділять, як приз!

— Дуже смішно, — бурмочу, заплющуючи очі й занурюючи підборіддя у воду. — А мені, між іншим, не смішно.

— Ну ти ж уже знаєш, кому дістанешся!? — усе ще сміючись каже вона.

Я закочую очі.

— Подруго, у мене вибору немає! Богдан сам вирішує за мене! Я кажу «додому» — він «до мене». Я кажу «не цілуй» — він «а я хочу». Це ж ненормально!

— Але ти йому відповідаєш, — спокійно каже Катя, і в мене серце падає кудись у живіт. — Я ж тебе знаю. Якби ти справді не хотіла, він би навіть поруч із тобою не стояв. Русю ж ти тримаєш на відстані.

Стискаю губи, відчуваю, як щоки заливає жар.

— Катю… — шепочу, але слів немає.

— Юльчику, дивись, — діловито каже вона. — З Русланом ти ввічлива, але спокійна й холодна. А з Бодею — жива. Емоційна. Гаряча. Він для тебе як підзарядка. З ним ти відчуваєш.

— Бо він хам і нахаба! — випалюю. — Він мене вибішує!

— Або тому, що ти його хочеш, і почуття нікуди не поділися, — парирує Катя, і я майже бачу, як вона махає рукою, навіть без відео. — І бісишся від цього страшенно.

Я різко видихаю, аж вода хлюпає, і заплющую очі.

— Катю… я не хочу знову. Я боюся. Він уміє ранити. Сильно.

— Може, й уміє, — м’якше каже вона. — Але, Юль, схоже, тепер він не відштовхує. А навпаки — боїться втратити тебе.

У мене серце б’ється так голосно, що здається, його чути в трубці.

— А якщо це брехня? Гра… — майже пошепки бурмочу.

— Та яка гра, Юлько? — підвищує голос вона. — Він носиться за тобою, як скажений. Тут точно почуття. У-пев-не-на! — протягує слово.

Серце уже калатає так, ніби його струмом луплять без упину. Але я бурчу на подругу:

— Ти що, за нього заступаєшся? — тягну з підозрою.

Катя пирскає в слухавку:

— Ні, подруго, я за тебе заступаюся! Ти сама себе накручуєш, як йо-йо. А я бачу, що ти його любиш, хоч і кричиш протилежне.

— Я… — у мене клубок у горлі. Слова застрягають, мов кістка.

— Усе, мовчи, — м’яко перебиває вона. — Просто подумай. І в дзеркало подивися, як ти вся світитися починаєш, коли про нього кричиш.

Щоки в мене спалахують так, ніби вона справді стоїть переді мною й тицяє пальцем.

— Спокійної ночі, подружко, — додає Катя з хитринкою й вимикається.

Тепер точно ніч спокійною не буде — зварюся у власних думках.

Кладу телефон на край ванни, але екран знову спалахує.

СМС.

Руслан. Восьме за рахунком.

«Юля, відповідай! Ти вдома? Чи він тримає тебе силою біля себе?»

— Капець… — видихаю, дивлячись на екран.

«Тримає силою…»

Він же не зовсім повз написав. Богдан справді тримає. Надто міцно. Надто владно. І я бішуся від цього до чортиків.

Але… хіба я пручалася, коли він мене цілував? Хіба не відповідала так, що самій соромно зізнатися?..

Я заплющую очі, притискаю долоні до обличчя, ніби так можна зупинити потік думок.

А вони все одно лізуть.

Його руки — гарячі, залізні. Його губи — нахабні. Його «моя, Юлько».

— Мені подобається… — шепочу в порожнечу й одразу прикушую язик.

Утикаюся в коліна й заплющую очі.

— По-до-ба-єть-ся, — бурмочу сама собі.

Усередині все перевертається. Мені це «подобається» ще таким боком вилізе. Хоча навіть не «може» — точно вилізе.

Богдан уміє ламати. Уміє залишати після себе біль. Я це вже проходила. А відштовхнути його не можу.

Видихаю. Тягнуся по рушник.

Упевнена — ще проклинатиму сьогоднішній день, коли погодилася на його побачення. Бо з Богданом просто й спокійно не буває.

Джулія Блеквуд
Все-таки ти моя

Зміст книги: 106 розділів

Спочатку:
Анотація
1778263279
72 дн. тому
Розділ 1
1778263413
72 дн. тому
Розділ 2
1778263443
72 дн. тому
Розділ 3
1778263487
72 дн. тому
Розділ 4
1778263531
72 дн. тому
Розділ 5
1778263582
72 дн. тому
Розділ 6
1778263659
72 дн. тому
Розділ 7
1778263754
72 дн. тому
Розділ 8
1778263802
72 дн. тому
Розділ 9
1778263872
72 дн. тому
Розділ 10
1778264506
72 дн. тому
Розділ 11
1778665178
67 дн. тому
Розділ 12
1778665279
67 дн. тому
Розділ 13
1778665380
67 дн. тому
Розділ 14
1780600668
45 дн. тому
Розділ 15
1780600794
45 дн. тому
Розділ 16
1780600852
45 дн. тому
Розділ 17
1780600948
45 дн. тому
Розділ 18
1780601019
45 дн. тому
Розділ 19
1780726880
43 дн. тому
Розділ 20
1780726922
43 дн. тому
Розділ 21
1780895768
41 дн. тому
Розділ 22
1780895844
41 дн. тому
Розділ 23
1780895920
41 дн. тому
Розділ 24
1781079127
39 дн. тому
Розділ 25
1781079173
39 дн. тому
Розділ 26
1781079230
39 дн. тому
Розділ 27
1781819645
30 дн. тому
Розділ 28
1781819704
30 дн. тому
Розділ 29
1781819768
30 дн. тому
Розділ 30
1781819811
30 дн. тому
Розділ 31
1781819890
30 дн. тому
Розділ 32
1781819953
30 дн. тому
Розділ 33
1782750405
20 дн. тому
Розділ 34
1782752726
20 дн. тому
Розділ 35
1782752772
20 дн. тому
Розділ 36
1782752829
20 дн. тому
Розділ 37
1782752867
20 дн. тому
Розділ 38
1782752918
20 дн. тому
Розділ 39
1782752956
20 дн. тому
Розділ 40
1782753234
20 дн. тому
Розділ 41
1782753270
20 дн. тому
Розділ 42
1782753309
20 дн. тому
Розділ 43
1782753350
20 дн. тому
Розділ 44
1782753386
20 дн. тому
Розділ 45
1782753426
20 дн. тому
Розділ 46
1782753473
20 дн. тому
Розділ 47
1782753510
20 дн. тому
Розділ 48
1782753548
20 дн. тому
Розділ 49
1782753585
20 дн. тому
Розділ 50
1782753634
20 дн. тому
Розділ 51
1783166965
15 дн. тому
Розділ 52
1783167013
15 дн. тому
Розділ 53
1783167051
15 дн. тому
Розділ 54
1783167093
15 дн. тому
Розділ 55
1783167128
15 дн. тому
Розділ 56
1783167171
15 дн. тому
Розділ 57
1783167207
15 дн. тому
Розділ 58
1783167251
15 дн. тому
Розділ 59
1783167300
15 дн. тому
Розділ 60
1783167543
15 дн. тому
Розділ 61
1783167594
15 дн. тому
Розділ 62
1783167653
15 дн. тому
Розділ 63
1783167713
15 дн. тому
Розділ 64
1783167751
15 дн. тому
Розділ 65
1783167790
15 дн. тому
Розділ 66
1783167844
15 дн. тому
Розділ 67
1783167949
15 дн. тому
Розділ 68
1783167996
15 дн. тому
Розділ 69
1783168076
15 дн. тому
Розділ 70
1783168354
15 дн. тому
Розділ 71
1783168423
15 дн. тому
Розділ 72
1783168474
15 дн. тому
Розділ 73
1783168512
15 дн. тому
Розділ 74
1783168585
15 дн. тому
Розділ 75
1783168638
15 дн. тому
Розділ 76
1783168679
15 дн. тому
Розділ 77
1783168723
15 дн. тому
Розділ 78
1783168763
15 дн. тому
Розділ 79
1783168804
15 дн. тому
Розділ 80
1783168845
15 дн. тому
Розділ 81
1783168884
15 дн. тому
Розділ 82
1783168923
15 дн. тому
Розділ 83
1783168959
15 дн. тому
Розділ 84
1783169047
15 дн. тому
Розділ 85
1783169089
15 дн. тому
Розділ 86
1783169124
15 дн. тому
Розділ 87
1783169168
15 дн. тому
Розділ 88
1783169212
15 дн. тому
Розділ 89
1783169255
15 дн. тому
Розділ 90
1783169300
15 дн. тому
Розділ 91
1783169338
15 дн. тому
Розділ 92
1783169375
15 дн. тому
Розділ 93
1783169420
15 дн. тому
Розділ 94
1783169459
15 дн. тому
Розділ 95
1783169571
15 дн. тому
Розділ 96
1783169611
15 дн. тому
Розділ 97
1783172933
15 дн. тому
Розділ 98
1783173016
15 дн. тому
Розділ 99
1783173053
15 дн. тому
Розділ 100
1783173090
15 дн. тому
Розділ 101
1783173130
15 дн. тому
Розділ 102
1783173185
15 дн. тому
Епілог
1783173297
15 дн. тому
Бонусний розділ 1
1783173341
15 дн. тому
Бонусний розділ 2
1783173378
15 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!