Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Катарина одразу підвелася і тільки після того, як за звичкою зробила реверанс, спішно попрямувала геть. У дверях вона наткнулася на Кегату, яка нетерпляче чекала своєї черги. Дівчина насилу витерпіла до обіду, знаючи, що вранці у Еріки заняття, і швидко попрямувала розпитати про все, що сталося вчора. Адже Діва миттю зникла з балу, причому у компанії Кхемера. Вона тоді дуже засмутилася, щоправда, не від занепокоєння, що трапилося щось жахливе, а скоріше через ревнощі. Звісно, радник навіть не дивиться у її бік, та й навряд чи доброчесність подруги дозволить їй крутити роман за спиною короля, але серце кольнуло. Кегата також вирішила зізнатися у своїх почуттях, її мучив цей секрет.
– Міледі Дахан, – зляканий кивок.
– Міледі Тлокі, – насторожений.
Білява дівчинка припустилась геть, змусивши охоронців мало не гнатися слідом за нею, в той час як Кегата дуже повільно, свердлячи поглядом, увійшла до покоїв, а почувши клацання замку, набрала більше повітря в легені.
– Сідай, – принцеса встигла першою. – Сама все розповім, тільки не перебивай, потім спитаєш.
– І про неї? – фрейліна сочилася невдоволенням.
– У тому числі, а тепер слухай...
Зразу після згадки про сукню Кегата захотіла висловитися, але Еріка підняла долоню, зупиняючи. Далі дуже коротко були описані тунелі з Кхемером, упускаючи провокаційне і залишаючи лише отруту його слів. З неприкритим захопленням та задоволення подруга вислухала про слідство в кабінеті, як дівчат змусили роздягнутися і таким чином викрили.
– Не думала, що король здатний на таке. Здається, він насправді тебе коха… – не витримала Кегата.
– Ти хочеш дізнатися про візит Катарини? – поспіхом перебила Еріка, поки подруга не зробила лякаючих висновків.
– Мовчу, – для переконливості вона затиснула рота рукою.
– Катарину використали, от я й подумала, що натиснувши на це хворе місце, можна отримати ще одного союзника на наш бік.
– Вітаю, щойно ти добровільно підставилася перед Керстен, – міледі розгублено втупилася в стелю і нервово затрясла головою.
– Ні. Всім фрейлінам повністю відрізали зв'язок, король знає про їх пересування. Їм замінили слуг та охоронців. Навіть тобі додали парочку для безпеки.
– І все ж…
– Вона поділилася дечим... Таку ненависть не зіграти навіть найталановитішому акторові.
– А що якщо ти недооцінюєш її таланти?
– А що якщо ти надто багато сумніваєшся та підозрюєш?
– Невже ти готова так ризикувати?
– Навіть більше.
– Про що ти?
– Знаєш, поки я говорила з Катариною, потім переказувала все тобі, на думку прийшла шалена ідея. Ти відмовлятимеш, крутитимеш пальцем біля скроні і ображатимешся, але я стійко впевнена, що якраз вона і є той хід конем, якого ніхто не чекає.
– Стій. Спочатку подумай ще сотню разів, перш ніж озвучити.
– Вони бачать у мені божевільного вбивцю, ката, монстра… А все через мою славу, яка потрібна Хакону.
– Ти мариш.
– Я зараз буду дуже відвертою. Він сам мені говорив про це, ми вимушені напарники. Я лише намагаюся вижити.
– Ти жартуєш, він так дивиться на тебе, так тебе оберігає. Після першої шлюбної ночі ти все зрозумієш сама.
– Досить, мене це злить. Ми говоримо про інше. Керстен у порівнянні зі мною виглядає пухнастіше і добріше, для них, і підло цим користується. Мені треба показати, що я не чудовисько.
– Ти задумала догоджати цим… цим…
– У кожної з них, напевно, знайдеться своє лихо, яке зробило їх такими, якими вони є зараз.
– Ти маєш рацію, це безумство.
– Тебе налякали побої? Ти тепер служиш Керстен?
– Що? Та як ти…
– Ти її ненавидиш?
– Усім серцем!
– Ось і вони мене ненавидітимуть і плекатимуть план розправи, якщо я піду на них силою та погрозами.
Кегата раптом замовкла і задумалась. Тепер вона зрозуміла, до чого хилить її подруга. Дійсно, дуже хитрий і правильний хід, як би вона не чинила опір подібній витівці.
– Тільки присягнися, що ти не станеш щиро дружити з ними. Їхня гнила душа і порочні наміри не гідні тебе.
– Кегато, – Еріка розпливлася в добродушній усмішці. – Ніхто не займе твого місця у моєму серці, ніколи. Та для перемоги нам доведеться використати зброю ворога.
– Гаразд, я згодна, – видихнула дівчина. – І якщо вже ми говоримо про потаємне…
Фрейліна замовкла, збираючись із духом і потихеньку стискаючи спідницю.
– Можеш не…
– Пам'ятаєш, учора ти спитала, ким зайняте моє серце?
Еріка кивнула і знову спробувала сказати, що подруга не повинна ділитися.
– Це Кхемер. Вибач, що тоді у пташника під час першої прогулянки я була не чесна.
Серце пропустило удар, а мозок намагався переконати себе, що вона не дочула. З кожним днем все веселіше.
– Радник? – перепитала, намагаючись вгамувати тривогу.
– Так, тому я й не хотіла заміж за короля. Кхемер, він такий розумний і вродливий, він… – дівчина тепер не могла зупинитися.
Вона нарешті зізналася, єдиний раз, а покохала його ще в перший день свого прибуття до палацу. Скільки ж нагромадилося у неї в душі.
– Це взаємно? – безбарвним голосом поцікавилася Еріка, але подруга, яка перебувала в ейфорії, нічого не помічала.
– У нас ніколи нічого не було, навіть жодного разу не говорили довше десяти секунд. А коли мене побили, я відключилась у коридорі. Саме він знайшов мене, привів до тями, доніс до ліжка і викликав лікарів. У той момент я подумала, а що якщо я все ж таки не так йому і байдужа?
– Не знаю, звичайно, але краще не тішити себе марними надіями. Тільки не ображайся, але якби він був закоханий, ви б явно більше часу проводили разом.
– Ні-ні-ні. Я не говорю, що закоханий. Просто вперше мені здалося, що в мене з'явився шанс бути ним поміченою. Ну, не просто, ось вона, міледі Дахан, рудоволоса фрейліна, а як дівчина, розумієш?
– Все в твоїх руках, але давай все ж таки повернемося до Керстен. В нас мало часу.
Як же Еріку це все дратувало. Мало було, що Хакон – його брат та її наречений? Тепер ще й найкраща подруга закохана в нього без пам'яті, щиро, ніжно, беззавітно. Чому весь всесвіт проти?
– Так-так, вибач, – похнюпилася Кегата.
– Взагалі, – принцеса похитала головою, намагаючись витрусити непотрібні думки, – я планувала змусити Хелену і Нікларісу мити підлогу в танцювальному залі, а тепер задум змінився.
– Знаєш, а ідея з підлогою мені подобається більше.
– Не сумніваюся.
– Що ж… Як на щодо чаювання?
– Чудово, тільки нічого не готове.
– Не страшно, я дам вказівки Гімі і Трісі, залучать твою служницю, та й упораються швиденько. У залі для танців і посидимо.
Години через пів, може, трохи більше Віві повернулася до кімнати повідомити, що все готове. Еріка у свою чергу попросила одного з охоронців, щоб він конвоював гостей за стіл, а сама разом із Кегатою вирушила до місця зустрічі.
