Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Ясміна.

Я йду за батьком мовчки, стискаючи пальці в кулак у кишені. Але подумки вже розвертаюся й іду геть. Далеко. В інше місто. В іншу країну.

Під’їзд зустрічає запахом солодкої випічки. Такий приємний, що на душі аж щемить.

Ліфт відчиняється одразу. Тато заходить першим, тисне на п’ятий поверх. І одразу — на кнопку зачинення дверей, навіть не перевіривши, чи зайшла я. Стоїть спиною до мене.

Зараз таке відчуття, ніби я напросилася пожити, як якась далека родичка, що приїхала вступати до коледжу. І мене не хочуть. Але відмовити не можуть.

Двері ліфта відчиняються з тихим скреготом.

Підходимо до дверей. І тато не дістає ключі, а тисне на дзвінок. Ніби ми прийшли в гості, а не до себе додому.

Чекаємо.

— Іду-у, — глухо чути з-за дверей.

Неприємна хвиля проходить тілом. Вона так м’яко тягне це слово, ніби тільки й чекала «нас» додому.

Замок клацає.

На мить заплющую очі, роблю глибокий вдих… і видих.

— Привіт, — усміхається вона й легко цілує тата в щоку.

Я ледь не кривлюся від цього «щастя».

Батько заходить, я — за ним, помедливши кілька секунд на порозі. І лише тепер бачу цю… білявку повністю.

Ідеальна укладка. Ті самі «голлівудські» локони.

Дорогий макіяж. Червона помада.

Сукня в тон губам. З великим вирізом, де груди, як кавуни.

Тато на них клюнув?

І наостанок — запах парфумів. Солодкий. Дуже. Від нього починає тиснути у скронях.

— Ясю, — усміхається. — Рада познайомитися нормально. Я — Іра.

І робить крок до мене. Я — назад, виставляючи долоні вперед.

— Без обіймів, — спокійно кажу. — Я не рада. І для вас — Ясміна.

Усмішка на її губах трохи тьмяніє. На секунду. Потім повертається. Трохи натягнутіша.

— Добре, — м’яко відповідає. — Як скажеш.

Але погляд… Там чітко світиться: «Я це запам’ятала. І тобі це з рук не зійде».

Я втомлено видихаю. Хочеться виспатися. І все.

Вона переводить погляд на тата й дивиться, ніби скривджене щеня.

Тато ж це бачить? Її нещирість.

Так? Ні?

— Ясміно, — різко каже він. — Ввічливіше.

Переводжу погляд на нього.

Не бачить!

— Я ввічлива, тату.

Навіть дуже.

Роззуваюся й іду до своєї кімнати, не слухаючи, про що вони там перемовляються. Мені абсолютно байдуже.

Відчиняю двері. І завмираю в отворі.

Ліжко накрите новим покривалом. Жахливо-рожевим. Пухнастим.

І на ньому — сукня. Біла. Пишна. Нарядна, як на ярмарок наречених.

Жар у грудях збирається так швидко, ніби там осередок моєї злості.

— Ясміно, — починає вона за спиною. — Я подумала, тобі підійде…

— Де мій плед? — перебиваю, не обертаючись.

— Я його прибрала, — спокійно відповідає. — Там була пляма… я подумала, тобі буде комфортніше з цим покривалом.

Мені плед дорогий. Як і та пляма. Її мама випадково поставила, коли заливала відбілювач до білих речей у пральну машину.

Повільно повертаюся.

— Прибрали куди? — врізаюся в неї поглядом.

— Я склала речі в пакет, — так само м’яко. — Щоб тут було… трохи по-нашому.

По-нашому?

Стискаю пальці на лямці рюкзака сильніше, щоб не кричати. І не здерти цю ганчірку з ліжка, зашвирнувши у вікно.

— Поверніть усе, як було.

Вона дивиться уважно. Навіть поблажливо. Ніби я примхлива дитина.

— Я вже купила новий, — киває на ліжко. — Цей краще підійде до дівочої кімнати.

— Мені не потрібно краще, — ціджу крізь зуби. — Де моє?

У неї смикається повіка.

— Я його вже винесла у… на вулицю.

Мене ніби струшує від її слів.

— Що зробили? — холодно уточнюю.

Тато робить крок до неї ближче. Обіймає за плечі.

— Ясміно, без скандалів. Ірі не можна нервувати.

Серце глухо б’ється об ребра, віддаючи в усьому тілі.

— Я хочу, щоб у мою кімнату ніхто не заходив, — кажу на диво спокійно. — І мої речі не чіпали.

Пауза.

— Це було достатньо ввічливо? — переводжу погляд на батька.

Він стискає щелепу.

— І ще... 

Заходжу до спальні, кидаючи рюкзак на підлогу. Хапаю сукню і повертаюся до них.

— Смаки різні, — простягаю їй назад. — Мені не підходить.

Вона бере її з глибоким вдихом, ніби тримається з останніх сил, щоб не зірватися. Губи підтискає.

Батько перехоплює сукню і робить крок до мене. Хапає за лікоть і заводить у кімнату, зачинивши за нами двері.

Морщуся від його хватки, але не відсторонююся.

— Я тебе просив бути ввічливою, — каже тихо, але жорстко. — Важко виконати?

— Я була ввічлива, — дивлюся йому в очі.

— Не була, — відрізає. — Іра старається. Обирала для тебе, щоб...

— А хто просив? — перебиваю.

Він видихає.

— Вона хоче налагодити стосунки. Нам жити разом.

Вириваю руку з його пальців.

— Я не просилася жити з вами. І не хочу...

Він робить крок ближче, перебиваючи мене.

— Ясміно, — каже моє ім’я так, ніби воно йому в горлі застрягло. — Ти надягнеш сукню, — кидає її на ліжко. — І ми поїдемо на день народження.

Пауза.

— І тільки спробуй поводитися як грубіянка…

Нахиляється трохи ближче.

— Я закрию тобі можливість потрапити на практику в клініку Волкова.

Я просто втрачаю здатність дихати.

Знову погроза?

Вдруге?

Він знову б’є туди, де для мене важливіше всього.

— Може, досить? — хрипко питаю. — Скільки можна тиснути?

— Поводься нормально — і ніхто тебе не чіпатиме.

Дивлюся на нього і розумію — зробить все про що говорить. А можливо, й більше.

Чим же вона важливіша за мене? За власну доньку.

— Відповіді не чую, — не зводить із мене погляду.

Протяжно видихаю крізь рот.

— Зроблю, як ти хочеш, — тихо кажу. — Але один раз.

Пауза.

— Більше — не буду.

Він киває. Погоджується надто швидко.

— Добре.

У мене брова вигинається від здивування.

Занадто легко він погодився. Навряд чи це справді «добре».

— За годину виходимо, — каже спокійно.

І вже біля дверей додає:

— Іра приготувала вечерю. Поїж.

Я мовчу. Усе, на що здатна, — стояти, як статуя, і намагатися не плакати. Знову.

Джулія Блеквуд
Слабкість Біса

Зміст книги: 35 розділів

Спочатку:
Розділ 1
1783186385
15 дн. тому
Розділ 2
1783186426
15 дн. тому
Розділ 3
1783186461
15 дн. тому
Розділ 4
1783186495
15 дн. тому
Розділ 5
1783186539
15 дн. тому
Розділ 6
1783186585
15 дн. тому
Розділ 7
1783186641
15 дн. тому
Розділ 8
1783186677
15 дн. тому
Розділ 9
1783186729
15 дн. тому
Розділ 10
1783186782
15 дн. тому
Розділ 11
1783186847
15 дн. тому
Розділ 12
1783239063
14 дн. тому
Розділ 13
1783239109
14 дн. тому
Розділ 14
1783239197
14 дн. тому
Розділ 15
1783289895
13 дн. тому
Розділ 16
1783336316
13 дн. тому
Розділ 17
1783336361
13 дн. тому
Розділ 18
1783515036
11 дн. тому
Розділ 19
1783515076
11 дн. тому
Розділ 20
1783515184
11 дн. тому
Розділ 21
1783589385
10 дн. тому
Розділ 22
1783759284
8 дн. тому
Розділ 23
1783759322
8 дн. тому
Розділ 24
1783809144
7 дн. тому
Розділ 25
1783839791
7 дн. тому
Розділ 26
1783839938
7 дн. тому
Розділ 27
1783948194
6 дн. тому
Розділ 28
1783948241
6 дн. тому
Розділ 29
1784017709
5 дн. тому
Розділ 30
1784111511
4 дн. тому
Розділ 31
1784111552
4 дн. тому
Розділ 32
1784199693
3 дн. тому
Розділ 33
1784365535
1 дн. тому
Розділ 34
1784417182
0 дн. тому
Розділ 35
1784417241
0 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!