Спочатку:
На сторінку книги
Коли таця Зорга спорожніла до останньої крихти, а Мортімер нарешті закрив останню триградусну похибку на картах, час жартів вичерпався. Повітря в кабінеті знову стало важким і холодним. Вальтазар акуратно згорнув головний сувій військового плану, скріпивши його важкою фіолетовою сургучною печаткою.
— Будь у себе і не ходи коридорами сама, — тихо, але твердо повторив Вальтазар, на мить затримавши погляд на Віці перед тим, як сховати пергамент у внутрішню кишеню камзола.
— Знаю, знаю. Я під наглядом Грока і «Якоря», — кивнула Віка, збираючи порожній посуд. — Ідіть уже. Ваш головний екзаменатор чекає.
Брати вийшли з кабінету разом, миттєво змінюючи розслаблені домашні пози на бездоганну військову поставу. Поки вони йшли довгими, похмурими переходами до тронної зали, Мортімер більше не підколював брата. Він мовчки перевіряв у голові звіти своїх шпигунів, а Вальтазар подумки вибудовував лінії захисту, готуючись до будь-яких підступних запитань батька. Вони обидва знали: Король Ваалзерон не просто перевірятиме папери — він випробовуватиме їхню готовність до справжньої війни.
Важкі двері королівської зали розчинилися з глухим гуркотом. У величезному приміщенні панував суворий півморок. Король Ваалзерон не сидів на троні — він повільно ходив уздовж високих вікон, заклавши руки за спину. Його багряний плащ важкими складками волочився по кам'яній підлозі, а навколо масивної фігури правителя ледь помітно пульсувала важка, гнітюча аура смерті. Брут і Крош, його незмінні гвардійці, застигли біля підніжжя постаменту, наче дві кам'яні статуї.
Коли принци підійшли і синхронно схилили голови, Король навіть не повернувся.
— Світанок настав, — низький, рокітливий голос Ваалзерона змусив полум’я в настінних смолоскипах миттєво сколихнутись. — Я сподіваюся, ви провели цю ніч за розрахунками, а не за порожніми балачками про людську кухню.
— План оборони кордонів та реструктуризації внутрішніх постів готовий, Ваша Величносте, — чітко й карбуючи кожне слово, промовив Вальтазар. Він зробив крок уперед і витягнув сувій із печаткою, тримаючи його на витягнутих руках.
Король повільно розвернувся. Його червоні, палаючі очі звузилися, впиваючись у синів. Ваалзерон змахнув рукою, і сувій миттєво вирвався з пальців Вальтазара, перелетівши прямо до рук правителя. Король зламав фіолетовий сургуч і розгорнув пергамент.
У залі повисла дзвінка, напружена тиша. Було чути лише, як сухий папір шурхотить під важкими, пазуристими пальцями Короля Пекла. Ваалзерон уважно вивчав кожну лінію, кожну формулу Вальтазара та кожну логістичну відмітку Мортімера. Його обличчя залишалося абсолютно непроникним, наче висіченим зі скелі.
— Ти перекрив південний сектор потрійним каскадом щитів, Вальтазаре, — нарешті порушив тишу Король, підводячи похмурий погляд на старшого сина. — Розумно. Ти врахував, що Малфас спробує використати дані про старі патрулі. Але чому ти залишив мінімальний контингент на північному переході біля Попелястих Земель? Це виглядає як очевидна прогалина.
— Це приманка, батьку, — спокійно й упевнено відповів Вальтазар, навіть не здригнувшись під важким поглядом. — Малфас знає, що ми посилимо південь. Він вважатиме північний перехід нашою слабкістю і спробує вдарити туди, щоб прорватися до замку. Але за моїми розрахунками, щойно його загони переступлять лінію скель, каскад щитів півдня замкнеться в кільце, відрізаючи їм шлях до відступу. Ми затиснемо його в лещата.
Ваалзерон мовчав кілька секунд, міряючи Вальтазара оцінюючим поглядом. Потім він перевів свої палаючі очі на молодшого сина.
— А твої шпигуни, Мортімере? Вони готові забезпечити таємність цього маневру? Якщо Малфас дізнається про кільце раніше часу, твої гвардійці стануть гарматним м'ясом.
— Мої люди вже перекрили всі інформаційні канали в радіусі десяти миль від замку, Ваша Величносте, — Мортімер чітко витягнувся, хоча внутрішньо був напружений до межі. — Будь-який біс чи вісник, який спробує вилетіти в бік Попелястих Земель із новинами, буде знищений на місці. Архівне крило під замком теж заблоковане. Витоку інформації не буде.
Король Ваалзерон повільно згорнув пергамент. Напруга, що висіла в повітрі, трохи спала, хоча його аура все ще залишалася суворою.
— План непоганий, — глухо промовив Король, і в його голосі прозвучала ледь помітна, сувора гордість за синів, яку він, втім, швидко приховав. — Ви проявили гідну правителів далекоглядність. Але пам'ятайте: Малфас загнаний у кут після свого відсторонення, а загнаний у кут щур кусає найболючіше. Він знає про твою людську дівчину, Вальтазаре. І він битиме по ній.
Король підійшов ближче до братів, і його голос став зовсім тихим, але небезпечним:
— План затверджено. Висувайте загони на позиції негайно. Гра почалася, і якщо ви припуститеся бодай однієї помилки в реалізації... я особисто випалю ваші кабінети разом із вашими кресленнями. Вільні.
— Слухаємось, батьку, — синхронно відповіли принци, схиливши голови, і швидким кроком рушили до виходу. Головний екзамен було здано, але справжня битва за замок та життя Віки лише починалася.
