Спочатку:
На сторінку книги
Коли куратор повернувся до кабінету, Катерина підійшла до нього одразу.
— Можна вас на хвилинку, Петре Валентиновичу?
— Так, Катерино, щось термінове?
— Денис Віталійович щойно просив мій робочий файл по «Північному». Це нормально? Чи я маю всі матеріали передавати виключно через Вас?
Петро підняв очі. У нього був той вираз, коли людина не панікує, але фіксує.
— Сам просив?
— Так.
— Дивно.
— Я ще не відправила. Чекала вашого рішення.
Петро кілька секунд напружено думав, крутячи в пальцях ручку.
— Формально він як заступник має повне право цікавитись поточними проєктами відділу. Але надалі - усе тільки через мене. Домовились?
— Домовились.
— Я сам уточню цей момент у Вадима Кириловича при зустрічі, - додав він абсолютно спокійно.
Катерина кивнула й повернулася на своє місце. Вона ще не знала, що ця проста, буденна фраза куратора колись стане однією з тих головних ниток, які зрештою витягнуть усю брудну правду на світло.
У коридорі біля кавомашини Карина сміялася значно голосніше, ніж зазвичай, - тим самим штучним сміхом, коли дівчина дуже хоче, щоб її помітили потрібні люди.
— Він запросив мене на побачення в п’ятницю, - заговорюючи зуби, прошепотіла вона Катерині, щойно та підійшла ближче. - Каже, що я надзвичайно перспективна… і красива.
— У роботі чи в житті? - Катерина всміхнулася.
— А яка різниця?
Денис у цей час стояв поруч і спокійно чекав, поки автомат наллє каву.
— ККарино, ти ж обіцяла показати мені той підсумковий звіт, - нагадав він, повернувшись до неї з легкою усмішкою.
— Зараз!
Вона буквально світилася від щастя. А Денису насправді й не потрібно було фліртувати з нею серйозно. Для його цілей цілком вистачало цього легкого, прорахованого тепла. Карина була його ідеальним живим щитом.
Пізно ввечері, коли в офісному кабінеті вже нікого не залишилося, а двері були відчинені, Денис тихо підійшов до робочого столу Катерини. Навколо панувала напівтемрява, лише за вікном миготіли вогні міста.
Він відкрив її комп’ютер, знайшов потрібний файл «Північний квартал» і через цей внутрішній документ - акуратно підвантажував фрагменти даних з «Atrium City».
Він не діставав флешку, не робив очевидних помилок дурня, які б одразу засікла система. Денис просто проводив усю шкідливу активність через її особистий логін, через її відкриту робочу сесію. Так, щоб на загальному графіку активності все виглядало максимально природно: «стажер відкрив файл - стажер перевірив дані - стажер переглянув суміжні блоки».
Чисто. Технічно. Непомітно.
І все одно його пальці трохи тремтіли, коли він обережно закривав кришку її ноутбука, повертаючи все на свої місця.
У кишені раптово завібрував телефон. На екрані висвітилося повідомлення від Карини: «Я вже обрала сукню на п’ятницю. Ти будеш у костюмі?»
Він подивився на екран і знову збрехав навіть тут - цього разу не їй, а самому собі. Відповідати дівчині зовсім не хотілося, Карина його взагалі не цікавила як жінка. Та все ж він швидко надрукував короткі літери: «Подивимось».
Бо якщо він напише тверде «буду» - це означатиме, що він усе ще продовжує грати роль нормального, успішного хлопця. А Денис уже давно відчував, що перестав бути нормальним.
Того ж вечора Вадим Кирилович сидів у своєму кабінеті й уважно переглядав щоденний звіт служби безпеки компанії.
— Що з внутрішнім трафіком? - спитав він.
Артур, начальник СБ, прокрутив мишкою довгу таблицю на своєму планшеті.
— Є певна перехресна активність по допоміжному логістичному блоку. Наче нічого критичного. Просто дещо дивний перетин логінів у системі. Сьогодні мої хлопці звернули на це увагу. Я завтра зранку детальніше все перевірю.
— Без шуму, - коротко.
У цей самий момент на столі начальника безпеки різко задзвонив інший телефон, який відповідав за критичні сповіщення. Артур миттєво глянув на спалахнулий дисплей, і його обличчя напружилося.
— Є пряма спроба потужного зовнішнього сканування наших головних серверів. Атака ззовні.
Вадим підняв очі.
— Оце вже цікавіше.
І той «дивний перетин логінів» стажерки Волинської миттєво пішов у тінь - рівно туди, куди Денис і розраховував, прораховуючи свій план. Ніхто в керівництві нічого не запідозрив. Поки що.
Підписуйтесь на автора, щоб не пропустити оновлення ♥️.
