Раді Вас бачити!

В мені просто не знайшлось сили зупинити його. Я так цього хотіла. Увесь цей час. Майже кожну мить і коли його губи опинились на моїх, то я пропала. Єдине, що змогла зробити це відставити чашку і обняла його. Наші подихи злились і його руки зарились у моє волосся. Він цілував мене майже як вперше, тільки зараз нікуди не дівався, не сердився сам на себе. Коли він на мить відірвався від мене і посміхнувся я думала, що все закінчиться та він знову повернувся і почав вивчати мої губи, обличчя, своїми. Його руки порхали по мої шиї, спині розпалюючи незнане раніше багаття, кидаючи мене у вир відчуттів. Він розстебнув ґудзик на блузці і почав цілувати мене в шию і я застогнала.

- Ти така сексуальна. Я тебе хочу…- прошепотів він мені на вухо.

- Тоді, нам краще піднятись на верх.

Ощасливлений моєю відповіддю він підхопив мене на руки і поніс наверх, заніс в мою кімнату і закрив двері на замок.

- Ти впевнена, що хочеш цього? – спитав він, поставивши мене на підлогу. – Ще не пізно зупинитись.

Я засміялась, згадавши розповідь Соні і просто, без всіляких слів почала знову його цілувати.

Його руки миттю опинились в мене під спідницею.

- Думаю, ці колготки нам заважатимуть, - по-діловому заявив мені.

Після чого спустився на коліна та став повільно їх стягувати та цілувати мої ноги. Мені було незвично, приємно та лоскотно водночас. І я захихотіла.

- Щось не так? – зупинився він.

- Ти мені робиш лоскотно.

- Ах так…

Він підвівся, підхопив мене та звалив на ліжко. Сам плюхнувся поруч і знову почав цілувати мене. Його руки бродили по мені, повільно розстебнули ґудзики на жакеті та блузці. Я перевернула його на спину та впилась у його губи, а він тим часом розстебнув мені бюстгальтер.

- По-моєму, твоя черга оголятись! – заявила я, скидаючи з нього футболку.

Впринципі, тим що я побачила лишилась більш-менш задоволеною – накачаним він не був, та виглядав досить пристойно. Я і собі почала цілувати його в шию, а потім і торс та він відірвав мене від себе, скинув блузку з бюстгальтером і прийнявся пестити мої груди, піднімаючи на вершину екстазу. Коли я майже досягла оргазму він зупинився і розстебнув мою скудненьку спідничку, потім я допомогла стягнути його штани, білизну він зняв з мене зубами. Вау! А потім прийнявся то тут то там і покривав поцілунками, доводячи до знеможення. Зупинившись за крок до оргазму він врешті самовдоволено сказав:

- Хочеш, щоб ми зайнялись любов’ю?

- А ти ні? – прохрипіла я, в роті зовсім пересохло.

- Я це я. А ти? Попроси мене. І я зроблю тобі дуже приємно. – вимовив він і нагло усміхнувся. А потім розпакував презерватив. Одягнув і знову почав мене цілувати.

- Будь ласка, - нарешті прошепотіла я.

- Що означає, будь ласка? - запитав він дивлячись прямо мені у очі. Він і уявити не міг як я його хотіла, знемагала від нетерпіння, моє тіло хотіло набагато більшого, ніж його поцілунки. І я здалась.

- Я хочу тебе. Візьми мене нарешті. – вирвалось у мене.

І він не заставив себе чекати – ввійшовши одним ударом, з моїх губ зірвався крик, чи то болю чи блаженства. Та він завмер, розглядаючи мене, вивчаючи поглядом кожну частинку тіла. А потім, дуже повільно, не відриваючи погляду почав рухатись. Яким би акуратним він не був, та це було тільки вдруге. Біль тісно переплівся із екстазом. Я стогнала майже у ритм його рухам і мимоволі подерла нігтями спину. Він схопив мої руки і притис за зап’ястки, і це було неймовірно збуджуюче. Він зупинився, знову став покривати мене поцілунками, і я намагалась відповісти тим же. Потім провів язиком по моїх сосках, став ніжно пестити їх і потягувати губами і хоч він і так був в мені я знову почала згорати бажанням і сама підсунулась йому на зустріч. Зрозумівши все він продовжив повільно нарощуючи темп, далі тримаючи мої руки. Кожен його рух в мені відбивався хвилею, ніби невидима енергія проникала у тіло, я відчула яка я мокра і від його напору вже не стогнала, а голосно і захрипло скрикувала. Я трималась до останнього, намагаюсь відтягнути оргазм і ми таки окунулись в нього разом. Від його останнього удару по тілу ніби пробіг електричний струм. Мене накрило такою хвилею, що я не могла видихнути кілька секунд. І він кінчив разом зі мною. 7dfa

Потім він ліг поруч та обняв мене. Ми лежали так цілу вічність. Серце гупало настільки сильно, наче мало вискочити з грудей. Заплющивши очі, слухала як кров біжить по венах, відчувала яка гаряча і мокра я і він теж. Він накрив нас ковдрою і я провалилась в сон.

Так не хотілось прокидатись, та хтось настирно лоскотав мене в шию. І як я не намагалась крізь сон його відігнати – в мене не вийшло. Відкривши очі я побачила Стаса. Він ніжно усміхався мені і дивився з таким обожнюванням! Я вмить згадала, що сталось і заплющила очі назад.

Тепер прокрутивши все, що сталось між нами я відчула себе зрадженою. Зрадженою самою собою. Мені хотілось бути з ним. Все було так просто, так легко – я отримала що хотіла. Та чи цього хотіла, питала я себе. Але, що скоєне, того не повернути. Можливо, це на краще. Він мені і досі подобається, вирішила я, не менше, ніж раніше - більше.

Відкривши очі вдруге я посміхнулась йому. І торкнулась його обличчя. Було так незвично, що він тут. У моїй кімнаті. Що ми лежимо голі під ковдрою. Надіюсь нас ніхто так не застане. І ніби, прочитавши мої думки, він сказав:

- Хтось з твоїх вдома. Я чув, як твоя собака гавкала.

- Може це якісь продавці, - заперечила я. – чи ще хтось, сусіди.

- В мене хороший слух. Двері відчинялись.

- І як давно?

- Хвилин десять тому…я і вирішив тебе розбудити. Ти так гарно спала, я спостерігав за тобою.

- Ну ти й збоченець. Одягайся. Хто б це не був скоро прийдуть провідати мене. Я не хочу зайвих питань. – і виштовхала його з ліжка.

- Ти зла. – покривився він з мене. – Біля тебе так тепло, ти така апетитна.

- А я то думала, що трохи втамувала твій голод…- сказала я одягаючись майже із швидкістю світла.

- Мені б хотілося б десерту. – Він підійшов до мене, підхопив за бедра та всадив на комп’ютерний стіл на ходу цілуючи. Я знову відчула нестримне бажання повторити та здоровий глузд взяв гору і я відсторонилась.

- Десерт доведеться перенести на інший раз. Ти ж не хочеш, щоб хтось сюди ввірвався під мої крики «о! так! Давай!». Це міг прийти навіть тато.

- Я йому не подобаюсь, - скоріше ствердно ніж із запитанням сказав він.

- Так собі.

Нарешті ми одягнулись, я заправила ліжко та відкрила двері на балкон. Свіже холодне повітря увірвалось у кімнату. Більше нічого не могло сказати, що тут відбувалось годину тому. Я розклала зошити на столі, повідкривала книги. Він запропонував мені допомогти, а я вирішила, нехай. За свою роботу він точно не поставить незадовільно, та одразу передумала. Так нечесно. Тож вирішила, що варто подумати над темою статті. Коли ми її почали обговорювати пролунав стук у двері.

Це виявилась бабуся, вона повернулась з тусовки, так сама сказала. Запросила нас на чай з рулетом. І тут я згадала, що голодна. Тож на її пропозицію я відразу погодилась. А потім отримала прочуханки, що не пригостила гостя. Звичайно, в стилі моєї бабусі було те, що ми пішли пити чай, а вона накрила цілий стіл і ситно нас нагодувала. Заставила мене з’їсти за двох, коли побачила капусняк на столі. Я виправдалась, що поїла перед тим в університеті, а потім Стас прийшов.

Бабусі він нібито сподобався. Взагалі, їй рідко не подобались люди. Тож, можна думати, що вечір пройшов вдало.

Одразу після чаювання-вечері я провела його до своїх воріт. Там ми зупинились. Він знову поглянув на мене, нахилився і поцілував. Коли ми нарешті зупинились я сказала.

- Ти ж розумієш, що не можеш лишитись?

- Так. Це нормально. Можливо, мені краще зняти окреме житло? – спитав він невпевнено.

- Не думаю. Не варто так поспішати події. Давай все залишиться як є. - його пропозиція збентежила мене.

- А як є?

- Ти скажи. Ти ж прийшов сьогодні на мій поріг…

- Ми разом? Я хочу сказати…ти будеш зі мною зустрічатись?

- Хіба таке питають після того, що в нас було?

- По-всякому буває. – знизав він плечима. – Люди міняються і часто передумують, інколи це стається швидше, ніж очікуєш.

- Ми разом. – врешті відповіла я.

Він міцно стис мене в обіймах. А за цим врешті пішов.

Ще кілка хвилин, поки він не повернув з вулиці я дивилась йому у слід.

Моя пристрасть. Тяга. Чи кохання? Стало реальністю. Ми разом – загадала я, це якось кольнуло. Так скоро все змінилось. І голова йшла обертом. Здається, я була щаслива, хоча вважаю щастя – символом ідіотів. А втім, мені просто було добре. І легко, вперше за стільки часу. І коли він зник за поворотом мені зовсім не хотілось йти.