Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

14 років тому



– Заходь сюди, – скомандувала Катя і знову, послухавшись її, ми зайшли в якийсь темний підвал. 

– Що це за місце? Я не хочу тут бути. Мені страшно. – супротив сам виникав від запаху дешевих цигарок, що витягував протяг на сходи і дуже гучна рок-музика.

– Та не сци ти, заради Бога. Нічого тобі не зроблять такого, чого б ти не хотіла. 

– Я вже не дуже хочу тут знаходитись. – зізналась я.

– Як ти можеш робити висновки, якщо не знаєш, що за цими дверима? – підморгнула Катя і зайшла в приміщення, від чого їй в обличчя ударило яскраве фіолетове світло, а музика стала доринати ще голосніше.

Слова якоїсь доволі відомої пісня залили коридор, а я все рівно стояла завмерши на сходах. 

– Ну і довго ти будеш стовбичити? Я ж з тобою, ти що, прилипла до підлоги? – здається, Каті почав вриватись терпець, а я не зрушила з місця, ковтаючи слину, що різала сухе горло, як наждачка. 

– Ні, просто ти не сказала, де ми. Я не хочу спати з якимись наркошами за гроші. 

– Ти зовсім дурне, чи що? Трошки більше сміливості, мала, – наказала Катя, потягнувши мене за ліву руку і запхавши в невеличку кімнату, де стояла дівчина адміністратор. Все було в неонових вивісках, стіни повністю покрашені в чорний колір, а справа була якась кімната, вхід до якої закритий шторкою. Провівши поглядом по сторонах і стінах, я побачила багато фотографій інших людей, а позаду дівчини, лице якої покривав пірсінг, більше, ніж можна вважати естетичним, знаходився надпис: “Tattoo”. Все стало на свої місця.

– То “зіпсувати товар” – це зробити тату? 

– Звісно, а ти про що подумала? 

– Я вже не знала, що думати. Востаннє, коли я пішла з тобою, мене трахнув на суху чоловік на імʼя Алі, – дівчина за стійкою хмикнула собі під носа і мої щоки залились червоною фарбою, бо вона точно розуміла українську мову. Чорт. Серед всіх людей я мала осоромитись саме тут. Важко видихнувши, я поглянула на Катю. 

– То що треба робити? 

– Ти ж боїшся, що тебе викрадуть? В ціні дівчата, що не мають тату на тілі. Треба зробити тобі якесь, аби ти була спокійнішою. І на такому місці, бажано, де інші бачитимуть. 

– Думаєш? – з недовірою, я поглянула на Катю. 

– Так, думаю. Як мінімум є шанс, що тебе викинуть з машини, коли побачать татуху і ти врятуєш свою дупу, – саркастичні вислови, мене повертали до життя. – До речі, тут всі наші, тому ти зможеш нормально пояснити, що ти хочеш. Макс просто прекрасний майстер тату. Ось побачиш. Зробить все, як треба. Він художник від Бога. Заходь, – відкривши шторку сказала Катя. 

Переді мною сидів молодий хлопець, трошки старший нашого віку, можливо, років 25. Він зосереджено щось малював в альбомі з білими аркушами. Я бачила, що як його рука обережено наносила штрихи олівцем на папір і подумала, як відчуваються дотики голки на шкірі. Злегка примружившись, спробувала більше не уявляти, який це біль. 

– Макс, ми тут, – дзвінко сказала Катя. Він підняв сірі очі, які одразу ковзнули моїм тілом і зупинились на моїх губах. Я зніяковіла, але не могла не дивитись на нього. Не витримавши напруги, я ковтнула слину і облизала сухі губи. Макс піднявся зі свого кресла, і навіть не кинувши позирк на Катю, ішов в мою сторону. Вона спробувала якось поправити власну майку, в зоні декольте, виперши груди вперед, наче готувалась спокушати, але його погляд все ще був прикутий до мене. Він повільно насувався, як звір, і чимось нагадував мені лева. Засмагла шкіра, світле, випалене сонцем волосся, коротко підстрижене, біла майка і сині вільні джинси з дірками, ланцюгами та масивною бляхою на поясі. Я важко видихнула, коли його великі, накачані груди практично впирались в мого носа. Повільно підняла очі, споглядаючи, як пульсує кров на його вені, потім побачила десь триденну щетину, пухкі губи і врешті сірі очі, що так само були прикуті до моїх губ.

– І хто це в нас тут? – спитав він Катю, все ще витріщаючись на мене. Я чула, як її голос різко змінився із грубого, прокуреного і звичайного, на писклявий, тоненький голосочок, який вона завжди використовувала поруч з чоловіками.

– Ей, Макс. Не лякай дівчину, вона і так ледь сюди прийшла, – вона вперлась рукою в його міцні мʼязи і встала спереду, відштовхуючи мене назад. Я злегка похитнулась і опустила голову, розглядаючи сколи на підлозі. Ненавиділа, що почувалась такою слабкою в іншій країні, такою залежною від Каті, такою наляканою життям тут. Мені треба було це змінювати. Катя весь час тягала мене за собою хвостиком, як мамка, що привела на огляд до стоматолога чи на прививку. Де моя самостійність? 

– В неї є імʼя? – невгавав чоловік. 

– Так. Як тебе звати? – кинула через плече мені Катя. 

– Роксі, – тихо прошепотіла я. Не знаю, навіщо я сказала саме це імʼя. 

– Вона що, чергова твоя дівчина? – запитав Макс.

– Не твоя собача справа, – відрізала Катя. – Ми тут, щоб зробити їй татуювання. Маєш якісь ідеї? 

“Чергова”? Цікавий розвиток подій. Скільки ще “дівчат” тоді було до мене? Як довго Катя цим займалась? 

– Звісно, безліч, – відповів Макс, вказуючи на стіни, на яких висіло з сотню фото з тату і малюнків з ескізами. – Що красуня забажає? 

– Ей, не заговорюй їй зуби, не псуй мені дівчину. Ми обоє знаємо, що після звʼязку з тобою, нічого гарного не виходить. Інші чоловіки платять хоча б гроші за секс. – гнівалась Катя, а я відчувала себе просто предметом типу того торшеру чи лампи поруч з кріслом, на якому, скоріш за все, і сиділи люди, поки їм били татуювання. 

– Я взагалі-то тут стою, – вимовила я, в жалюгідній спробі заявити про себе тим двом. 

– Тебе складно не помітити, – він зробив паузу і додав, облизавши губи: – Роксі. 

Чорт. Його низький голос почав пробуджувати в мені щось таке, чого я раніше не відчувала, будучи вже не один раз в ліжку з чоловіком. Цікаво, це щойно був проблиск справжнього бажання за яке мені ніхто не платив? 

– Не смій з нею фліртувати, ти – мій ласий шматочок. Зрозумів? – вхопила його за футболку Катя. Складалось враження, наче я знаходжусь посеред сімейної сварки, на яку мене ніхто не запрошував. Я все ж стояла мовчки, бажаючи, аби моя подруга дійсно зникла десь, як той дим, бо чоловік з неймовірними світло-сірими очима манив мене до себе. Стоячи в метрі від нього я відчувала запах його тіла, змішаний з якимось терпким ароматом, що значно відрізнявся від того солодкого і виїдаючого парфюма, який так любили араби. Мʼята, дерево, запах тютюну і ніякого тобі сандалу. 

– То ти назвеш своє справжнє імʼя, – продовжував Макс, активно ігноруючи репліки Каті, наче її тіло не стирчить прямо таки між нами. 

– Віка. Мене звати Віка. 

– Приємно познайомитись, Віка. Я – Макс. – він відштовхнув Катю в бік, від чого вона злісно округлила очі і ледь не взірвалась від ревнощів. Ставлю сотню, що вони спали колись раніше, але мені байдуже. Його рука потягнулась до мене в жесті привітання, я подала свою долоню назустріч і зрозуміла, що вона майже вдвічі менша за розміром. 

– Навзаєм. 

– То чого б тобі хотілося сьогодні від мене? – від цього запитання, я заклякла і нервово ковтнула, намагаючись приховати той факт, що мої стегна зрадницьки стислися. Думаю, він помітив це і посміхнувся кутиком губ. Сподіваюсь, в нього немає радара вбудованого в очі, що може бачити підвищення температури тіла в окремих його ділянках. Чорт. Моя кров починала закипати від якогось зовсім нового для мене відчуття, яке здебільшого мене лякало. Я не думала про те, що я можу спробувати будувати стосунки з кимось, через свою… “роботу”, так само, як не допускала думки, що хотітиму колись когось поза межами тих, кого мені пропонує Катя. 

Голос всередині голови кричав, що мені хотілось би, аби прямо тут на кушетці чи на кріслі, чи десь на підвіконні його член ввійшов в мене, але натомість я проковтнула своє бажання і промовчала. Хоч насправді я помирала від цікавості, як це було б: переспати з чоловіком, якого обрала для себе сама, зважаючи на власні вподобання і чесну реакцію тіла. 

– Катя каже, що мені треба тату. На якомусь видному місці. Але я хочу, щоб це було красиво і несло якийсь сенс. Можливо, якусь цікаву історію. 

– Здається, я маю те, що ти шукаєш. Ходімо, – він взяв мене за лікоть однією рукою, повільно рухаючись вглиб кімнати, до того місця, де він сидів до нашого приходу. 

– Катя, ти нам більше не потрібна. Можеш прийти після закінчення сеансу, мені треба попрацювати з клієнткою без свідків, щоб вона змогла відкритися і довіритись. 

Катя настільки закотила очі, що була схожа на одну із тих старих ляльок, в яких западали очі, коли їх піднімаєш 

– Не вздумай торкатись її, бо я тебе придушу, – просичала Катя.

– Боже збережи, – він підняв руки догори, ніби здавався поліції, і відходив від мене на три кроки, хтиво посміхаючись Каті.

– Добре, коли мені по неї повернутись? – я й далі продовжувала відчувати себе, як маленька дитина, яку мати привела на гурток чи секцію.

– Годинки через три чи чотири, дивлячись, що саме вона обере. 

– Окей, але я тебе попередила. Яйця відріжу, якщо хоть трошки їх підкотиш до цієї особи, – наче можна було ще більше підкреслити той факт, що мене вважали суто за якийсь предмет. 

– Та що ж таке. Добре. Але я за себе не ручаюсь, якщо вона мене зґвалтує в спробі дізнатись, що таке секс зі справжнім чоловіком. – Він пропалював поглядом дірку в обличчі Каті і чекав, коли вона піде звідси. Тепер я відчувала, що вже він захищає мене від неї і я гадки не мала, чому це відчувалось так приємно. Коли постать подруги зникла за важкою тканиною штори, ми обоє видихнули з полегшенням і розсміялись...

Джоанна Вейн
Ціна твого мовчання

Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!