Спочатку:
На сторінку книги
Епілог.
Минув лише один тиждень після тієї страшної та фатальної ночі в нетрях Нью-Делі. Завдяки зусиллям найкращих приватних лікарів, яких найняв Антон Горлов, молодшого сина Микиту вже офіційно виписали з лікарні. Його обличчя ще прикрашали загоєні синяки та невеликі пластирі, проте хлопець залишався напрочуд сильним духом. Він швидко йшов на поправку, а його вроджений оптимізм нікуди не зник.
До місцевої індійської поліції родина Горлових вирішила офіційно не звертатися. Справа була зовсім не в страху перед законом, а в тому, що заможне сімейство вирішило абсолютно інакше отомстити старій Калу за роки страждань бідної Радхи та за той дикий біль, який вона заподіяла безневинному Микиті. Ярослав разом із Радхою першими прийшли в кімнату хлопця в день його виписки. Дівчина зі сльозами вдячності на очах міцно обняла свого майбутнього дівера, а Ярослав міцно, по-чоловічому потиснув братові руку. Вони палко поблагодарили Микиту за те, що він видержав ці страшні катування і не зрадив їх. Микита у відповідь лише щиро, тепло посміхнувся, поправивши нові круглі окуляри:
— Я просто дуже не хотів, щоб із тобою, Радхо, або з вашим майбутнім маленьким малюком щось сталося. Родина — це найголовніше. Я б зробив це знову, не вагаючись.
Що ж до старої відьми Калу, то для неї все справді залишилося позаду. Суворий і владний старик дед Лев Горлов особисто проконтролював, щоб справедливість наздогнала її без офіційних судів. Поранену в ногу Катериною стару просто закопали живцем у глибокій таємній могилі на околиці глухої пустелі, де навколо не було ні душі. Дед Лев зробив усе так чисто, що тепер ніхто й ніколи в житті не знайшов би навіть кісток цієї злісної жінки. Вона отримала своє заслужене покарання, зникнувши з лиця землі назавжди.
Вскоре на віллі Горлових прогриміло довгоочікуване, неймовірне весілля, яке стало головною подією року в місті. Наречені вирішили поєднати дві культури, тому зіграли весілля і по-європейськи, і за старовинними індійськими традиціями. На першу, офіційну частину Радха вийшла в тій самій білосніжній європейській сукні з ніжним мереживом, яку їй подарували сестри, а Ярослав виглядав неймовірно солідно в класичному чорному смокінгу. Друга частина свята перетворилася на яскраву індійську казку: навколо лунали ритми барабанів, горіли вогні, а гості танцювали до упаду. На це пишне свято зібралися всі найбагатші та найвпливовіші бізнес-партнери Антона Горлова, і вся велика родина була в повному зборі.
Особливо вразила всіх Катерина. Після всього, що сталося, середня сестра повністю змінилася. Вона щиро розкаялася у своєму егоїзмі та віднині твердо пообіцяла собі стати найкращим прикладом для молодших і надійно захищати Радху від будь-яких образ. Катя більше не відходила від невістки, лагідно допомагала їй поправляти складки одягу й зі щирим захопленням говорила, що з нетерпінням жде, коли нарешті з'явиться на світ її перший рідний племінник. Вона навіть урочисто пообіцяла Радсі, що особисто візьме на себе організацію найрозкішнішої вечірки — гендер-паті, щоб уся родина дізналася стать дитини у найближчі місяці.
Коли весільна церемонія підійшла до свого кульмінаційного моменту, вся родина Горлових та гості вийшли в розкішно прикрашений сад. Настала черга традиційного індійського обряду обміну квітковими гірляндами — вармала.
Ярослав, тримаючи в руках пишну гірлянду з білих і червоних троянд, зробив крок назустріч своїй дружині. Одягаючи гірлянду на її тонку шию, він палко й упевнено вимовив, дивлячись прямо в її закохані очі:
— Радхо, перед лицем моєї родини і всього світу я клянусь захистити тебе від будь-якого зла, оберегати тебе і нашого майбутнього дитинча до останнього свого подиху. Ти — моя єдина жінка назавжди.
Щаслива, мила Радха, яка просто сяяла від любові у своєму розкішному червоному весільному сарі, яке спеціально для неї замовили з України як символ єднання їхніх доль, підняла свої тремтячі руки. Насилу стримуючи сльози щастя, вона наділа у відповідь яскраву гірлянду на шию Ярослава й ніжно промовила:
— Я обіцяла завжди піклуватися про тебе, мій коханий, дарувати тобі тепло і всім серцем оберегати твою та тепер уже мою замечательную, велику родину. Дякую, що врятував мене.
Уся велика родина Горлових вибухнула гучними аплодисментами та радісними вигуками. Олена, Антон, Ніка, Аліса, Микита та старий дед Лев підійшли до молодих, палко привітали Радзу з офіційним одруженням, міцно обіймаючи її. Усі були безмежно раді, що ця чиста, благородна дівчина нарешті назавжди увійшла в їхню родину як повноправна і найулюбленіша невістка.
Щоб молодята могли нарешті відпочити від пережитих стресів, пожеж та викрадень, Олена з Антоном зробили їм розкішний весільний подарунок — вони відправили Ярослава з Радхою у весільну подорож до мальовничої та спокійної Швейцарії.
Уже через кілька днів молоді закохані опинилися в абсолютно іншому, казковому світі. Замість спекотного й галасливого Делі їх зустріли величні, вкриті сліпучо-білим снігом Альпійські гори, кришталево чисте повітря та затишне дерев'яне шале, де в каміні весело потріскував вогонь. Насолоджуючись неймовірними краєвидами гір прямо з тераси, Ярослав та Радха стояли, загорнуті в один теплий вовняний плед. Ярослав ніжно обіймав дружину ззаду, його великі чоловічі долоні лагідно гладили її ще зовсім маленький, акуратний живіт.
— Ми так сильно ждемо тебе, наш малюк… — тихо й безмежно щасливо прошепотів Ярослав, цілуючи Радху в шию. — Ти народишся в абсолютно новому, безпечному світі.
Радха закинула голову назад, зариваючись пальцями в густе волосся Ярослава, і з ніжною посмішкою цілувала його в губи та м'яке волосся, відчуваючи себе найзахищенішою жінкою на всій планеті. Вони повністю насолоджувалися своїм заслуженим, вистражданим щастям, вірячи, що всі біди залишилися далеко в минулому.
Проте, поки молодята ніжилися в променях європейського сонця серед сніжних вершин Альп, далеко в Індії, в одному з темних і занедбаних підвалів на околиці міста, згущалися нові страшні тіні.
Стару Калу, яка, як думав дед Лев, була надійно закопана в пустелі, насправді в останній момент таємно викопує та освободжує один дуже небезпечний, багатий і впливовий чоловік. Це був давній і найзаклятіший ворог Антона Горлова по бізнесу — чоловік, який багато років мріяв повністю знищити всю родину Горлових, відібрати їхні мільйони та жорстоко отомстити за свої колишні поразки.
Він сидів у шкіряному кріслі, дивлячись на знесилену, поранену Калу, яка жадібно пила воду з кубка. На його обличчі грала хижа, смертельна посмішка.
— Ну що, стара відьмо, тепер ти бачиш, що у нас із тобою один спільний ворог? — процідив він крізь зуби. — Горлови заживо хотіли згноїти тебе, а мене позбавили всього. Але тепер ми об'єднаємо наші сили.
Калу, важко дихаючи й витираючи брудні губи, люто прохрипіла у відповідь:
— Я хочу крові цієї брудної Радхи… Я знищу їх усіх!
Чоловік задоволено кивнув, піднімаючи келих із дорогим віскі:
— Поспішати не будемо, стара. Вони думають, що перемогли, вони розслабилися. Ми повинні діяти дуже повільно, хитро і підступно. Нехай ці наївні молодята поки що спокійно насолоджуються своїм коротким щастям у далеких горах… Наш удар буде раптовим і смертельним для всієї родини Горлових.
Кінець
