– Знайдіть мені цей норовливий шмат м’яса. Хоч з-під землі дістаньте! Та без ласої здобичі не повертайтеся! – грізно виблискують очі господаря.
– Так, пане! Ми пустили по сліду стрімкого Данте, але на трасі пес безсилий. Виходить, її підібрало якесь авто…
– Байдуже, хоч прибульці. Я оголошую полювання! А тому, хто поверне дівку - обіцяю файну тачку зі свого стійла.

– Так, значить, не кинеш мене старого?
– Нізащо не кину. Хіба, що накажеш. Але тоді я помру, – зізналась Аліса.
– Не накажу... Я збожеволів від тебе раз і назавжди, та з кожним подихом ти стаєш мені все ріднішою. До тебе я навіть не здогадувався, яким прекрасним може бути світ. А тепер я хочу прожити у твоїх обіймах років сто, а потім попрошу у Бога для нас вічність.

Молодята дізнаються, що не можуть мати спільних дітей. Для розради вперта парочка знаходить роботу за кордоном. Він - програміст, вона - перекладачка. Тому доля заносить їх в невеличке консульство посеред Європи. Там юний офіцер охорони шалено закохується в перекладачку. На одному з виїздів, вони проводять разом бурхливу ніч. Для роботи на прийомах вагітна жінка вже не підходить і пара повертається на Батьківщину. В тихій сім'ї народжується та підростає красиве дитя, але ж офіцер випадково дізнається, що має сина. Він приїздить познакомитесь зі спадкоємцем і до колишніх коханців повертаються неймовірні почуття...

Я людина, що вміє вирішувати складні питання. Причому раз і назавжди. За це мені добре платять, адже я професіонал, що ніколи не помиляється. Кохання не входить в мої плани, а жінки – то лише засіб для зняття стресу. Та одного разу я все-таки схибив, коли виконуючи роботу, не помітив її. Тієї, що покохав. А вона взяла за мету: завдати мені мук і смертельного болю.

Щоб вірити в Життя і Перемогу, в Кохання і Добро я буду писати вірші для Вас. Так ми станемо ще сильнішими!

В приціл я бачила, як Його пронизала автоматна черга, як падав, як завмер. А потім підірвали мій «секрет». Місце, звідки я прикривала Його групу. Далі не пам’ятаю...

– Як же мені тепер називати тебе, загадковий мандрівнику?
– Навіщо питаєш? Ти мене абсолютно правильно назвала - Коханий! Все інше неважливе. Сподіваюся наші задуми залишаються в силі? – грався красунчик своїм неймовірним поглядом.
– Всі-всі, до найменшої дрібнички!

Тіна обернулась і побачила Його очі... Психологи обчислили, що для народження Кохання достатньо десь семи секунд. Та наразі це було зайвим! В одну мить їх погляди зустрілись і казка відбулася. Гнат заворожено утопав в зелені очей юної красуні й не говорив ані слова. А збентежена дівчина майже перестала дихати, бо одночасно читала в його неймовірному погляді: цікавість і жагу, ніжність і пристрасть, а ще шалене бажання дивитися на Неї вічно...

– Навіщо ти приїхав? Між нами все скінчено! – намагалася бути спокійною я, але безжальна магія його погляду змушувала забути про нестерпний біль.
– Та невже? Леді-бос сильна й незворушна. Одноосібно вирішила, що я не маю права знати про нашу спільну трагедію? – він підходив все ближче й говорив доволі грізно, але дивився з такою ніжністю, що мій традиційний гонор зник. Варто було Йому з’явитися і світ навколо знову ожив…

Я починала розповідь про звичайну українську родину, про закоханих підлітків та їх мрії... Та потім прийшло зло й розірвало на шматки не мрії, а саме життя. Змусило тамувати біль втрат, гартувати силу, зробило чужих рідними. А ті, що роками підступно лізли в рідню тепер затямлять навіки: не сестри вони нам і не брати!

Увага! Сюжетна лінія правдива, але персонажі та описи конкретних подій - автором повністю вигадані.

Ця збірка оповідань про різні моменти мого дитинства. Добрі й сумні, інколи призабуті. Але такі, що й досі гріють душу. Читайте мої щирі спогади та пригадуйте щось своє. Нам, серйозним і дорослим, це вкрай необхідно...

– Подивися! Тут у відрі плавають хмарки! – весело скрикнула Руся й занурила личко у відро, повне води. – Вони смачні... й мокрі.
Лесик розсміявся щирим дитячим сміхом і спробував відтягнути маленьку дівчинку від відра:
– Не пий хмарки! Бо вони тебе зачарують і вночі вкрадуть!
* * *
Пройдуть роки і вони зустрінуться знову...

Давньогрецький філософ колись сказав, що не можна двічі зайти в одну й ту ж воду. Вона зайшла. В буквальному сенсі. Дівчина, що біля моря майже померла та повинна була зненавидіти його навіки, силою кохання й відданості іншої людини, перемогла свої страхи й стала щасливою. Адже все у світі тече і змінюється...

Відомий своїм екстримом французький журналіст отримує завдання написати репортаж про скандальні артефакти. В цьому йому допомагає, нещасна в особистому житті, молода українська вчена. Непомітно самотні серця наповнюються взаємними почуттями. Але кохання на відстані двох країн, плюс тяга чоловіка до ризику й пригод несуть собою як захоплення, так і небезпеку...

Вона рано втратила батьків і залишилася сам на сам з жорстокою долею. Її краса стала головним ворогом, а могутній залицяльник переслідував і заважав мріяти про справжнє кохання. Навколишній світ просто кишів продажністю й розпустою. І в той момент, коли здалося, що вона зустріла свого єдиного – можновладець наказав викрасти, щоб підкорити або знищити її...

Із сивої давнини прийшла до нас легенда про квітку папороті, яку можна побачити раз на рік, у купальську ніч. Кажуть, що маючи на руках дивоцвіт – станеш багатим і щасливим або згинеш у пітьмі. У казках. А наш прозаїчний світ щодня розповідає значно страшніші історії. Особливо коли присягав служити й захищати життя від знахабнілих вбивць. Та що робити, коли світло й пітьма раптом поєдналися в одному фантастичному погляді? Як визначитися: на чиєму ти боці?

Зозуля-мати залишила її новонародженою біля чужих дверей. Випадково чи ні, але за тими дверима жила провидиця, що допомагала людям долати біди і хвороби. Вона виховувала в дівчинці добро та розвивала її світлий розум. Але на злеті юних мрій прийшла страшна біда - злочинці вбили опікунку. Діана знову опинилася на світі сама-самісінька... Що припасла, вже двічі сироті, нещадна доля?

Кіра і Тимур закохалися миттю й навіки. Дівчина довірливо потягнулася до щастя, та дорослий чоловік чомусь злякався божественних почуттів і мало не втратив найдорожчої у світі. Але ж Кохання тільки здається безтілесним привидом, а насправді має таку неймовірну силу, що може гірко покарати негідників, а може подарувати могутню велич і блаженство...

З семи смертних гріхів – п’ятим вважається: блуд, хтивість, розпуста. Так трактує релігія. П’ятим гріхом героїні цього роману стало непереборне палке Кохання, за яке вона була жорстоко покарана й пережила більше, ніж можна витримати. І все-таки ця зворушлива й чуттєва історія доводить, що навіть у найпекельніші моменти життя є надія на відродження душі серед нового щастя.

❤️ Красива історія про торжество Кохання серед звичайних буднів сучасного світу. Забезпечений бізнесмен-емігрант, розчарований у жіночій щирості, випадково бачить дівчину, що викликає в нього сильні почуття. Їй потрібна робота, а Йому – Вона. Не важко здогадатися, що їх зустріч начаклувала доля. Але життя нічого не дарує без боротьби. Дивовижне Кохання долає перешкоди та робить пару найщасливішою...
Розповідь створена спеціально для розради в наш непростий час. Запрошую до читання!

– За тебе, чарівне стерво! – підіймає він келиха, традиційно роздягаючи мене поглядом.
Мій бойфренд чомусь вважає, що подібне прізвисько личить його дівчині. Він не кличе мене ні лагідно, ні привітно. Просто затаврував на свій розсуд і пишається цим. А брутальна поведінка й цинізм - то головні риси характеру людини, котру деякий час я вважала своїм нареченим.

– Господи, за що? – схилилася на коліна жінка.
– Не плач, моя зірко! За любов до волі та Батьківщини. Вони ніяк не втямлять, що можна зламати всі кістки чи вийняти у козака серце, але воно все одно битиметься за Правду й Віру та ненавидітиме їх. Я помираю, однак і на тому світі завжди кохатиму тебе.
* * *
Це не кінець, а тільки початок історії.

Якось мама казала: «За татом душа болить», а я не розуміла. Моя юна душа тоді ще співала. А зараз не просто болить, вона стікає кров’ю та помирає без Нього...»
* * *
Невеличкий штрих до головного твору, що пояснює й завершує сповідь авторки про міцне козацьке коріння. Бажано читати обидві книги. Буде цікаво!