Перший твір із серії коротких романів у стилі «Чорного дзеркала».
Пів життя він провів у стерильній лабораторії, замкнений у прозорому контейнері під сліпучим світлом ламп. Для вчених він не мав імені — лише номер і статус «нульового пацієнта». Над ним проводили експерименти, вводили невідомі йому препарати й спостерігали, як розум розвивається з моторошною швидкістю. Вони хотіли створити прорив у медицині. Хотіли змінити людський мозок. Але ніхто не задумувався, що станеться, якщо піддослідний почне розуміти занадто багато.

Другий твір із серії коротких романів у стилі «Чорного дзеркала».

Насамперед хочу висловити безмежну вдячність Катерині Шальнєвій — талановитій художниці, яка подарувала цьому роману його обличчя.

Люсіль дванадцять. Кожен її ранок починається з неприємної буденності. У школі вона ховає втому за сарказмом і збирає мільйони переглядів у TikTok завдяки відео про власні провали.

Через кілька днів Люсіль випадково заражається невідомим вірусом. Спочатку здається, що це лише звичайний приплив енергії. Та свідомість школярки починає стрімко змінюватися. Зникає звичний порядок, люди дедалі частіше поводяться незрозуміло, а кожне нове повідомлення лише посилює страх. Дорослі втрачають контроль над ситуацією, а правила, за якими ще вчора жило суспільство, перестають діяти.