Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Холод прийшов раніше ніж голос.

Він завжди з’являвся першим.

Спочатку — протяг. Тонкий, майже непомітний. Він пробирався під тонку ковдру, торкався щік, рук, шиї. Змушував тіло стискатися, шукати тепло там, де його не було.

А потім — голос.

— Встати.

Різкий. Чіткий. Без крику, але від нього все одно хотілося здригнутися.

Алія розплющила очі.

Сіра стеля. Камінь. Жодних прикрас. Жодних тріщин, за які можна було б зачепитися поглядом. Та сама картина, що й щодня.

Залою вже рухалися тіні. Дівчата піднімалися з ліжок — вузьких, кам’яних, із тонкими матрацами, які не рятували ні від холоду, ні від твердості.

Їх було близько двадцяти. Іноді ставало менше, іноді більше.

Ніхто не говорив. Не можна. Заборонено. Перше слово належало Богині-Матері.

Алія сіла, відчуваючи, як холод проходить крізь ступні, коли ті торкаються підлоги. Поруч хтось тремтів. Тихо. Майже непомітно.

— Швидше, — сказала сестра.

Вона стояла біля входу. У чорному. Руки сховані в рукавах. Обличчя — порожнє.

Алія підвелася, тремтячи всім тілом у легкій простій нічній сорочці з небіленого полотна.

Усі дівчата вишикувалися в ряд. Голови опущені. Руки складені.

— Молитва.

І вони опустилися на коліна. Камінь був холодний. Завжди.

Слова йшли самі. Їх не треба було згадувати. Вони були вбиті в їхні голови й пам’ять. Вбиті так глибоко, що інколи здавалося, що вони звучать самі, навіть якщо мовчиш.

— Мати, всевідаюча…

Голоси тихі. Рівні. Без інтонації. Без емоцій. Без запитань. Алія говорила разом з усіма. Не думаючи. Так було простіше. Бо якщо думати — ставало боляче.

***

Ім’я забрали в перший же день.

— Ти більше не Алія.

Тоді вона не зрозуміла.

— А як мене будуть звати?

Сестра подивилася на неї.

— Тебе будуть звати так, як належить. Послушниця.

Спочатку це здавалося грою. Потім — звичкою. Коли тебе не кличуть на ім’я, ти перестаєш на нього відгукуватися. А потім починаєш забувати, яким воно було.

***

Після молитви був обряд умивання, а потім — робота. Щодня. Підлоги. Камінь. Вода холодна. Руки швидко червоніють, потім німіють. Улітку підлоги змінювалися городами. І це навіть здавалося чимось приємним. Але літо в кам’яних чертогах Церкви закінчувалося швидко, і послушниці поверталися назад до кам’яних підлог монастиря.

Алія терла кам’яну плиту, дивлячись на відображення у воді. І не відразу зрозуміла, що не впізнає себе. Коротко обстрижене волосся. Надто великі очі. Худе обличчя.

— Швидше.

Сестра пройшла повз, навіть не глянувши. Алія прискорилася.

Поруч одна з дівчат забарилася. Зовсім трохи. Ганчірка вислизнула з її пальців із гучним «ляск» у тиші кам’яної зали.

Сестра зупинилася.

— Підійми.

Дівчина потягнулася. Рука її тремтіла від холоду, страху чи недоїдання. Але надто помітно для жінки в сірому.

— Ти не стараєшся.

— Я… — вона не договорила.

Різкий удар по губах. Не сильний. Але достатній, щоб вона замовкла.

— Послух — це основа, — рівно сказала сестра.

Дівчина кивнула.

— Так, сестро.

Алія не підняла голови й продовжувала терти кам’яні плити. Не можна. Якщо дивишся — можуть покарати. Якщо не дивишся — можуть не звернути уваги. Вона вирішила не дивитися.

***

Годували їх зазвичай двічі на день. Іноді тричі, але лише тоді, коли день був «вдалим».

Зернова юшка, каша, вода. Рідко — щось інше. Відчуття голоду було постійним. Воно стало невід’ємною частиною життя. Воно стало її фоном. Як і холод. Як і молитва.

Спочатку, коли Алія тільки стала новою мешканкою кам’яних залів, воно ще заважало, змушувало звертати на себе увагу. А потім зникло, залишивши після себе гризучу порожнечу всередині. Таку ж, яка оселилася в її голові, де колись були думки про дім, матір, своє ім’я.

Вночі було найгірше. Порожнеча не давала заснути. Хотілося наповнити її бодай чимось. Алія лежала, втупившись у стелю, і намагалася згадати інше життя.

Іноді виходило. Іноді — ні. І тоді ставало страшно. Бо якщо ти не пам’ятаєш, ким був…

…то хто ти зараз?

Вона стискала пальці під ковдрою. Тихо й непомітно. Наче це могло втримати щось усередині.

Але одного разу прийшло те, що заповнило ту порожнечу.

Вітер з’явився не одразу. Спершу повернулося забуте відчуття. Те, що колись було в дівчинці. Тонке. Майже забуте.

Вона відчула його вночі. Крізь камінь. Крізь стіни.

Алія завмерла, не рухаючись. Слухаючи. Він був слабкий і зламаний. Але живий.

Як і вона сама.

Дівчинка заплющила очі й уперше за довгий час усміхнулася.

Ледь-ледь.

***

— Послушнице.

Голос вирвав її зі сну. Сестра стояла біля ліжка.

— Встань.

Вона підкорилася.

— Ти працюватимеш окремо.

Серце здригнулося. Окремо — це погано.

— Чому?

Слова зірвалися самі. Помилка. Сестра подивилася на неї.

— Бо ти ставиш запитання. Це потрібно виправити.

Холод раптом посилився. Сестра розвернулася.

— Ходімо.

Алія зробила крок і раптом знову відчула вітер, що кликав за собою й приносив запах свіжої трави з відкритих луків.

Сестра навіть не озирнулася, очікуючи мовчазної покори, бо всі завжди йшли. 

Анна Лінн
Вітер та магія

Зміст книги: 62 розділа

Спочатку:
Розділ 1
1778044594
74 дн. тому
Розділ 2
1777536951
80 дн. тому
Розділ 3
1778007340
75 дн. тому
Розділ 4
1777537007
80 дн. тому
Розділ 5
1777613014
79 дн. тому
Розділ 6
1777613003
79 дн. тому
Розділ 7
1779549005
57 дн. тому
Розділ 8
1777700944
78 дн. тому
Розділ 9
1777791706
77 дн. тому
Розділ 10
1777791738
77 дн. тому
Розділ 11
1777872442
76 дн. тому
Розділ 12
1777872465
76 дн. тому
Розділ 13
1777872494
76 дн. тому
Розділ 14
1777955461
75 дн. тому
Розділ 15
1779549102
57 дн. тому
Розділ 16
1778058408
74 дн. тому
Розділ 17
1778058572
74 дн. тому
Розділ 18
1778058595
74 дн. тому
Розділ 19
1778131501
73 дн. тому
Розділ 20
1778131523
73 дн. тому
Розділ 21
1779549179
57 дн. тому
Розділ 22
1778131574
73 дн. тому
Розділ 23
1778224735
72 дн. тому
Розділ 24
1778269025
72 дн. тому
Розділ 25
1778269091
72 дн. тому
Розділ 26
1778268145
72 дн. тому
Розділ 27
1778268603
72 дн. тому
Розділ 28
1778268700
72 дн. тому
Розділ 29
1778269525
72 дн. тому
Розділ 30
1778269551
72 дн. тому
Розділ 31
1778269576
72 дн. тому
Розділ 32
1778324865
71 дн. тому
Розділ 33
1778324884
71 дн. тому
Розділ 34
1778399338
70 дн. тому
Розділ 35
1778399365
70 дн. тому
Розділ 36
1778399395
70 дн. тому
Розділ 37
1778399865
70 дн. тому
Розділ 38
1778483962
69 дн. тому
Розділ 39
1778483985
69 дн. тому
Розділ 40
1778516358
69 дн. тому
Розділ 41
1778516386
69 дн. тому
Розділ 42
1778567156
68 дн. тому
Розділ 43
1778567181
68 дн. тому
Розділ 44
1778567215
68 дн. тому
Розділ 45
1778656738
67 дн. тому
Розділ 46
1778656757
67 дн. тому
Розділ 47
1778695711
67 дн. тому
Розділ 48
1778731149
66 дн. тому
Розділ 49
1778731174
66 дн. тому
Розділ 50
1778731198
66 дн. тому
Розділ 51
1778822775
65 дн. тому
Розділ 52
1778822798
65 дн. тому
Розділ 53
1778865325
65 дн. тому
Розділ 54
1778865350
65 дн. тому
Розділ 55
1778912764
64 дн. тому
Розділ 56
1778912790
64 дн. тому
Розділ 57
1779002845
63 дн. тому
Розділ 58
1779002873
63 дн. тому
Розділ 59
1779078671
62 дн. тому
Розділ 60
1779078694
62 дн. тому
Розділ 61
1779078719
62 дн. тому
Епілог
1779078767
62 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!