Мене звати Юлія Людва .Пишу про материнство, родину, жіночі переживання й тепло простих моментів. Люблю створювати історії, у яких можна впізнати себе, свої емоції, свої обійми й свою любов.
Написати в особисті
Запитати у автора
Авторські цикли:
(1 цикл)
Безоплатно
Поки цвітуть півонії
Безоплатно
Перед Великоднем вона повертається до батьківського дому — туди, де пахне димом із груби, маминими млинцями й дитинством. Серед старих могил, покинутих хат і квітучих півоній героїня раптом усвідомлює, як швидко минає час і як багато слів ми відкладаємо на потім. Це щемка історія про батьківську любов, пам’ять, дім і речі, справжню цінність яких ми розуміємо лише тоді, коли починаємо боятися їх втратити.
Безоплатно
Люди-матіоли
Безоплатно
Одного літнього вечора маленька донька запитала:
— Мамо, а що це так пахне?
Так почалася історія про матіолу — непримітну квітку, яка розкриває свій аромат лише надвечір.
Це оповідання про бабусин сад, дитинство, що назавжди залишається в пам’яті, і людей, яких ми не завжди вміємо цінувати вчасно. Про тих, хто не прагне бути в центрі уваги, не чекає подяки, але залишає після себе найдорожче — тепло в серці.
Іноді найцінніше в житті схоже на матіолу: його легко не помітити вдень, але неможливо забути.
Безоплатно
Поки цвітуть півонії
Безоплатно
Перед Великоднем вона повертається до батьківського дому — туди, де пахне димом із груби, маминими млинцями й дитинством. Серед старих могил, покинутих хат і квітучих півоній героїня раптом усвідомлює, як швидко минає час і як багато слів ми відкладаємо на потім. Це щемка історія про батьківську любов, пам’ять, дім і речі, справжню цінність яких ми розуміємо лише тоді, коли починаємо боятися їх втратити.
Безоплатно
Люди-матіоли
Безоплатно
Одного літнього вечора маленька донька запитала:— Мамо, а що це так пахне?
Так почалася історія про матіолу — непримітну квітку, яка розкриває свій аромат лише надвечір.
Це оповідання про бабусин сад, дитинство, що назавжди залишається в пам’яті, і людей, яких ми не завжди вміємо цінувати вчасно. Про тих, хто не прагне бути в центрі уваги, не чекає подяки, але залишає після себе найдорожче — тепло в серці.
Іноді найцінніше в житті схоже на матіолу: його легко не помітити вдень, але неможливо забути.